11 клас. Всесвітня історія. Країни Близького Сходу у другій пол. ХХ – на початку ХХІ ст. Частина 1
Summary
Highlights
Ольга Дудар – історик, вчителька та викладачка – розповідає про проблеми розвитку Близькосхідного регіону після Другої Світової війни, зосереджуючись на утворенні Ізраїлю. Близький Схід, маючи близько 80% світових запасів нафти, став ареною боротьби за вплив під час Холодної війни. Згідно з Резолюцією ООН №181, на території Палестини мали утворитися єврейська та арабська держави.
Утворення єврейської держави викликало протидію арабських країн. 15 травня 1948 року літаки Єгипту обстріляли Тель-Авів, що стало початком Першої арабо-ізраїльської війни. За підтримки США та СРСР Ізраїль не тільки зберіг державність, а й розширив територію. Протягом подальших конфліктів, зокрема Шестиденної війни 1967 року, Ізраїль захопив значні території, включаючи Західний берег річки Йордан та Голанські висоти. Мир у регіоні залишається недосяжним, а Ізраїль підтримує свою обороноздатність завдяки обов'язковій військовій службі та новітнім технологіям.
Арабо-ізраїльські війни загострили проблему біженців-мусульман з Палестини. Їхній статус не врегульовано, і багато з них живуть у таборах, залежать від допомоги ООН. Бідність та невизначений статус сприяли поширенню терористичних ідей. У таборах формувалися збройні угруповання, такі як ФАТХ, а згодом – Організація визволення Палестини (ОВП), яка прагнула створення незалежної арабської держави на всій території Палестини, що передбачало знищення Ізраїлю.
У 1969 році ОВП очолив Ясір Арафат. У 1970-х роках палестинці розпочали терористичну війну, кульмінацією якої стало вбивство 11 ізраїльських спортсменів на Олімпіаді 1972 року в Мюнхені. Наприкінці XX – на початку XXI століття активізувалися спроби мирного врегулювання. У 1994 році Іцхак Рабин та Ясір Арафат підписали угоду, офіційно визнаючи одна одну. Проте, у 2000 році спалахнула Друга інтифада, що призвела до терористичних актів. У відповідь, Ізраїль у 2002 році почав будівництво «муру безпеки», що викликало критику як з боку палестинців, так і міжнародних організацій.
Незважаючи на спроби дипломатів протягом понад півстоліття, стабільного добросусідства у регіоні ще немає. Український політолог Віктор Каспрук пропонує змінити ситуацію, зробивши мир економічно та соціально вигідним для палестинців, а мирне співіснування з ізраїльтянами (за умови проголошення Палестинської держави) – головним гарантом цієї мети.